Гриб-некротроф Sclerotinia sclerotiorum (Lib.) de Bary є космополітом із широкою трофічною спеціалізацією та здатен паразитувати на понад 400 видах рослин із різних ботанічних родин (Boland, G. J., Hall R., 1994). В умовах України він інфікує різноманітні сільськогосподарські культури, знижуючи врожайність та погіршуючи його якість. Аналіз наукових публікацій свідчить про різний вплив культуральних фільтратів фітопатогенних грибів на проростання насіння, що  пов’язано з видовою та штамовою відмінністю мікроорганізмів. Водночас в умовах України протягом останніх десятиліть відомості про дослідження фітотоксичності гриба S. sclerotiorum відсутні та ці питання не вивчені.

Мета дослідження – визначення спектру фітотоксичної активності  культуральних фільтратів ізолятів S. sclerotiorum із різних рослин-господарів та аналіз їх впливу на проростання насіння пшениці озимої, ріст кореневої системи та проростків.

Об’єктами досліджень були 42 ізоляти гриба S. sclerotiorum, які були вилучені з різних географічних регіонів із філосфери сої, ріпаку, соняшнику та жоржини. Вони зберігалися в робочій колекції чистих культур кафедри фітопатології ім. акад. В. Ф. Пересипкіна Національного університету біоресурсів і природокористування України (НУБіП України).

Проведені дослідження дозволили виявити внутрішньовидові відмінності окремих ізолятів S. sclerotiorum за ступенем і спектром фітотоксичності. Сильну фітотоксичну дію проявляли ізоляти S. sclerotiorum, вилучені в умовах Київської області Васильківського району із рослин сої та ріпаку, які знижували схожість насіння в середньому на 12,4‑13,4% порівняно з контролем. Найменш фітотоксично впливали на схожість насіння пшениці ізоляти популяції гриба, вилучені з рослин соняшнику (Київська обл., Яготинський район) і знижували лабораторну схожість насіння тільки на 4,4%.

Фільтрати культуральних рідин гриба S. sclerotiorum обумовлювали зменшення довжини кореневої системи рослин порівняно із контролем (стерильне рідке живильне середовище) на 1,0‑57,9%, а проростків насіння відповідно на 1,6-57,4%.

Доведено, що вторинні метаболіти фільтратів культуральної рідини S. sclerotiorum мали пролонговану дію, а саме: показники зниження лабораторної схожості порівняно з контролем коливались від 2,5 до18,3%, а довжини кореневої системи та проростків відповідно – 1,0‑53,6% та 1,6‑57,4%.

Висока токсигенна активність ряду ізолятів S. sclerotiorum, як компоненту комплексної інфекції багатьох рослин доцільно приймати до уваги в якості критерію шкідливості виду патогену та враховувати під час розробки штучних інфекційних фонів, а також організації заходів захисту.