Українську сортомережу було створено у складі Всеукраїнського товариства насінництва у 1923 році. Сортовипробування в Україні проводилося двома спеціальними організаціями: Сорто-насіннєвим управлінням (СНУ) Цукротресту і Всеукраїнським товариством насінництва. Випробування та дослідження сортів рослин в Україні на початку XX ст. (до 1923 року) мало суттєві незлагодженості в методиці дослідження: не було єдиного набору сортів та спільної програми. Методика сортовипробування щодо норм висіву, попередників, розміру облікової частини, ділянки, кількості повторень часто зазнавала змін навіть на одній і тій станції, що унеможливлювало зведення і узагальнення даних за декілька років. На такі показники як стійкість до хвороб приділялося мало уваги, при опрацюванні та обрахунку даних використовували метод інтерполірування, особливості реагування сортів на різкі зміни зовнішніх факторів взагалі могли ігноруватися.