Актуальність досліджень. Удосконалення елементів технології та впровадження інновацій це один із шляхів інтенсифікації в агровиробництві. Високоефективним фактором є насамперед система удобрення, оскільки рослинам необхідні як макро- так і мікроелементи, хоч і в дещо меншій кількості. Позакореневе підживлення підвищує ефективність використання рослинами нутрієнтів, передусім в умовах нестабільного вологозабезпечення, яке вже не рідкість в Лісостеповій зоні України.

Одним з основних хімічних компонентів зерна кукурудзи є крохмаль, вміст якого 65–83% від маси зерна. Глюкоза, сахароза та фруктоза (прості вуглеводи) варіюють в кількості від 1–3%. Склад крохмалю кукурудзи генетично контролюється та представлений двома полімерами глюкози такими як амілаза та амілопектин. У гібридів зубовидного та кременистого типу в ендоспермі міститься амілази – 25–30%, амілопектину – 70–75%.

У сучасних гібридах вміст білку може варіювати від 8 до 11% від маси зерна при цьому більша його частина міститься в ендоспермі. В порівнянні з іншими хімічними речовинами жиру в зерні міститься невелика кількість, найбільший його вміст в алейроновому шарі та в клітинах зародкової тканини, а от в ендоспермі не більше 1%. Загалом вміст жиру в зерні кукурудзи не перевищує 3–7%. Вміст олії в зернах кукурудзи генетично контрольована ознака, він коливається в межах 3–18% та локалізований у зародках.