Озимі зернові культури (жито, пшениця, тритикале) вирощуються на кормові потреби переважно для використання зеленої маси у фазах від виходу в трубку до повного колосіння. Саме в цей період зелена маса має найвищу зоотехнічну цінність, характеризується збалансованим складом, високою поживністю та доброю перетравністю. Проте не лише культура, а й конкретний сорт суттєво впливають на темпи росту, розвиток, тривалість міжфазних періодів і строки оптимального скошування, що має важливе значення для ефективного функціонування зеленого конвеєра. Крім того, значний вплив на хід ростових процесів мають календарні строки сівби.

Метою дослідження було обґрунтування технологічних засад підвищення продуктивності озимого тритикале залежно від сортових особливостей і строків достигання.