Важливим чинником стабілізації виробництва сільськогосподарської галузі та значним резервом зменшення втрат, збільшення валових зборів врожаїв зернобобових культур є раціональний та всебічно обґрунтований захист посівів від бур’янів. Забур’яненість стала вагомою перешкодою у реалізації генетичного потенціалу продуктивності, що пов’язано із зміною структури посівних площ, рівня агротехніки та фактору зміни клімату. Тому першочерговою ланкою в технології вирощування сої є необхідність проведення контролю щільності бур’янового ценозу в посівах, а саме застосування агротехнічних і хімічних методів захисту рослин в умовах пристосування агрофітоценозу культури до мінливості погодних умов.

З метою обґрунтування методів контролю бур’янів у посівах сої, наші дослідження було зосереджено на найважливішій ланці технологічного процесу, а саме, способах основного обробітку ґрунту: системна полицева оранка і ґрунтозахисний обробіток, який полягав у почерговому проведенні чизельного (2016–2018 рр.) і поверхневого (2019–2020 рр.) обробітків.