Свого часу спецвипуск збірника НТШ (том ХХХІХ, 2014) був присвячений світлій пам'яті професора Івана Верхратського. Науковому загалу він відомий як видатний український учений, очільник секції НТШ, фундатор національної української наукової термінології у сфері природничих наук, а також активний громадський діяч на ниві української науки. Ім’я І. Верхратського заслуговує бути у плеяді світових постатей (Г. Лейбніц, К. Гельвецій, А. Лавуазьє, А. Пуанкаре), а також українських (Б. Грінченко, А. Кримський, П. Тутковський та ін.), котрих пов’язують зі становленням, оновленням і збагаченням наукової мови.

З плином часу та за стрімкого поступу української і світової науки актуальність національного мовотворення, формування наукової лексики і термінології в Україні не зменшилася, а навпаки загострилася. Певні суперечності між розвитком наукового знання і його понятійним забезпеченням, між змістовним наповненням дефініцій і не відповідними йому значеннями слів професійної мови постійно супроводжують науково-технічний прогрес. Відомий і спротив прихильників усталеного та звичного в науці. Консервативність тут найбільше суперечить і заважає генеруванню нових знань, розвиткові дослідницьких ідей. Певні «дитячі хвороби» наукової мови формувалися як некваліфіковані спеціальні вислови фахівців, їхні особливі професійні сленги, жаргони.