У садівничій і виноградарській термінології є слова-визначення, які викликають запитання. Не секрет, що чимало українських термінів є "калькою" російських, причому часто не зовсім правильних за своїм змістом.

Наприклад, "часткове сортознавство" або "часткова помологія" чи "ампелографія". Згідно з "Великим тлумачним словником сучасної української мови" (2009) "частковий" – це частина чого-небудь цілого. Описуючи той чи інший сорт ми даємо його повну, всебічну, не часткову характеристику. Ще можна зрозуміти, коли пишуть (говорять): «Частково обмежено проїзд по вулиці…» або «Часткове безробіття у країні становить…». Повна детальна характеристика сорту призначена, насамперед, для фахівців, спеціалістів. Мабуть, правильним буде "спеціальна помологія", "спеціальна ампелографія".

Нині широко вживаним є термін "виноградарство", яким називаємо відповідну галузь рослинництва та наукову дисципліну. Але чому ж тоді споріднені терміни: плодівництво, овочівництво, лісівництво, рослинництво та ін. мають інший суфікс? Зробимо невеличкий історичний екскурс. Згідно з незросійщеною "Енциклопедією українознавства" (1955. Т. 1. С. 247–262) вирощування, плекання винограду називається виноградництвом. На початку 30-х років минулого століття (у той нетривалий період "весни" національних мов у СРСР) видавався фаховий журнал "Виноградництво". То чому б знову не повернутися до цього питомого українського терміну (визначення)? Саме це слово – "виноградництво" – найбільше відповідає змісту діяльності: займатися виноградником.