Тритикале (геномна формула A.B.R.) вважається самостійним родом ×Triticosecale Wittm. ex A.Camus. Авторами родової назви є Людвіг Вітмак (Wittmack Ludwig) та Еме Антуанетта Камю (Camus Aimée Antoinette), які опубліковали його в 1927 р. у виданні «Bulletin du Muséum National d'Histoire Naturelle». Нині систематика тритикале описується таким чином: домен: ядерні (Eukaryota); царство: зелені рослини (Viridiplantae); відділ: Streptophyta; судинні (Tracheophyta); насінні (Spermatophyta); покритонасінні (Magnoliophyta); клас: однодольні (Liliopsida); підклас: магноліїди (Magnoliidae Novák ex Takht.); надпорядок: лілійні (Lilianae Takht.); порядoк: злаки (Poales Small); родина: злакові (Poaceae Barnhart); підродина: Pooideae; триба: пшеничні (Triticeae); рід: ×Triticosecale Wittm. ex A.Camus. Згідно з сучасною класифікацією тритикале, окремий штучно створений селекціонерами рід Triticale. Лартер (Larter et all., 1970) запропонував використовувати як основну класифікаційну ознаку відмінність за рівнем плоїдності – Triticosecale hexaploide, T. octoploide і т. д. Особливістю сучасної номенклатури тритикале є використання геномних формул, що дозволяє в стислому вигляді дати інформацію про геномний склад і плоїдність конкретної форми. У зв’язку з чим окремий ботанічний рід поділяють на три генетичні види: двовидове октаплоїдне тритикале — Triticale aestivumforme (2n = 56), створене схрещуванням жита з пшеницею м'якою; двовидове гексаплоїдне — Triticale durumforme (2n = 42), створене схрещуванням жита з пшеницею твердою; тривидове гексаплоїдне – Estivum durumforme (2n = 42), створене схрещуванням жита з пшеницею м'якою та пшеницею твердою. Дуже цікавою видається класифікація МакКей (McKey, 1990), який запропонував віднести тритикале до відділу роду Triticum: рід: Triticum, відділ: Triticale, види: Triticum krolowii (4x), Triticum turgidocereale (6x), Triticum rimpau (8x) (Уколов и др., 2006). Аналіз наявної літератури свідчить, що до теперішнього часу склалася наступна система: первинні тритикале: гексаплоїдне, октаплоїдне; вторинне тритикале: гексаплоїдне, октаплоїдне, тетраплоїдне (Oettler, 1998). А.Ф. Шулиндін (Шулындин, 1970) запропонував розділяти форми тритикале на первинні, двохвидові, трьохвидові, насичені м'якою пшеницею, насичені твердої пшеницею і насичені житом, а Ф.М. Парій (Парій, Діордієва, 2014) – на чотирьохвидові.