Наукові конференції України, V інтернет-конференція молодих учених «Генетика та селекція сільськогосподарських культур – від молекули до сорту»

Розмір шрифту: 
ВПЛИВ ГЕНОТИПУ НА ФЕНОТИПОВУ МІНЛИВІСТЬ ДОВЖИНИ ГОЛОВНОГО СТЕБЛА ПШЕНИЦІ М’ЯКОЇ ОЗИМОЇ
М. В. ЛОЗІНСЬКИЙ, Г. Л. УСТИНОВА, М. О. САМОЙЛИК

Остання редакція: 2021-09-21

Тези доповіді


Довжина стебла пшениці, як складна кількісна ознака є важливою характеристикою сорту. В онтогенезі рослин стебло пшениці виконує важливі біологічні функції, а його довжина і особливості морфології та анатомічної будови пов’язані з важливими господарсько цінними ознаками і визначають стійкість рослин до вилягання, та їх здатність реалізувати генетично обумовлений потенціал продуктивності сорту.

Особливості формування кількісних ознак контролюються генотипом і піддаються впливу умов зовнішнього середовища з яким відбувається його взаємодія. Отже неспадкова мінливість організму є його здатністю реагувати на умови навколишнього середовища змінюючи фенотип у межах норми реакції визначеної генотипом.

В умовах дослідного поля навчально виробничого центру Білоцерківського НАУ у 2017‑2020 рр. досліджували сорти пшениці м’якої озимої, які згідно даних оригінаторів різнилися за висотою рослин, а саме: ʻБілоцерківська напівкарликова’ – низькоросла ІІ групи; ʻМиронівська рання’, ʻЗолотоколоса̕, ̔Чорнява̕, ̔Щедра нива̕, ̔Антонівка̕, ̔Добірна̕, ̔Пивна̕ – середньорослі І групи; ̔Кольчуга̕, ̔Відрада̕, ̔Миронівська 61̕, ̔Єдність̕, Столична̕, ̔Вдала̕ – середньорослі ІІ групи.

Метою наших досліджень було встановлення впливу генотипу на фенотипову мінливість довжини стебла сортів пшениці м’якої озимої.

Нами встановлено, що в середньому за чотири роки досліджувані сорти пшениці м’якої озимої формували довжину стебла від 57,6 см (̔Білоцерківська напівкарликова̕) до 70,6 см (̔Миронівська 61̕). За фенотиповою (індивідуальною) мінливістю довжини головного стебла залучені до експерименту сорти мали значні відмінності, про що свідчать отримані крайні показники мінливості. Відносно стабільний прояв довжини стебла встановлено в сортів: ̔Білоцерківська напівкарликова̕ (51,5-60,8 см); ̔Добірна̕ (57,2-66,4 см); ̔Щедра нива̕ (57,0-68,6 см); ̔Миронівська 61̕ (66,0-79,3 см). Коефіцієнти варіації довжини стебла у цих сортів становили 7,2-8,4 %, що свідчить про незначну мінливість.

Підвищені показники мінливості довжини головного стебла визначені у сортів: ̔Чорнява̕ (60,9 -78,0 см); ̔Кольчуга̕ (60,5-79,5 см); ̔Столична̕ (56,9-75,1 см); ̔Антонівка̕ (57,6-74,7 см); ̔Єдність̕ (57,2-75,1 см) з коефіцієнтами варіації на рівні 11,6-13,7 %.

Найвищу мінливість довжини стебла в роки досліджень встановлено у сортів: ̔Золотоколоса̕ (55,0-74,1 см); ̔Пивна̕ (53,1-75,0 см); ̔Відрада̕ (60,5-79,5 см); ̔Миронівська рання̕ (53,1-78,0 см) з відповідними коефіцієнтами варіаціями 17,8 %, 17,3 %, 15,9 % та 15,4 %. Таким чином в результаті експерименту нами встановлено, що довжина головного стебла досліджуваних сортів пшениці м’якої озимої характеризується незначною і середньою мінливістю.

Виділено сорти пшениці, а саме ̔Білоцерківська напівкарликова̕, ̔Добірна̕, ̔Щедра нива̕, ̔Миронівська 61̕ в яких встановлено суттєвий вплив генотипу на прояв фенотипової мінливості за довжиною головного стебла.


Ключові слова


пшениця м’яка озима; сорти; довжина головного стебла; фенотипова мінливість; коефіцієнт варіації

Full Text: PDF