Розмір шрифту: 

Відомо, що на території України буряки цукрові заселяють та пошкоджують понад 200 видів членистоногих, що належать до різних типів, класів, рядів і родин. Гусениці, личинки та імаго пошкоджують насіння сходи та надземну частину, кореневу систему та коренеплоди. Значну питому вагу серед усього видового різноманіття фітофагів представляють совки. За життєвою стратегією – це переважно нічні комахи, які за біологічними та екологічними особливостями та трофічною спеціалізацією діляться на дві групи: підгризаючі та листогризучі. І якщо гусениці листогризучих совок заселяють посіви буряків цукрових, то їх шкідливість не супроводжується суттєвими втратами врожаю і для обмеження їхньої чисельності достатньо дотримуватись сучасних технологічних прийомів попереджувального характеру. Встановлено також, що проти цієї групи совок ефективними є традиційні методи розселення промислових культур трихограми. Інша ситуація складається за масового заселення буряків цукрових підгризаючими совка. Мова йде про такі види як озима (Agrotis segetum Sсhiff.), оклична (Agrotis exclamationis L.), дика (Euxoa аgricola Lib.) та короцвітна (Agrotis corticea Schiff). І якщо гусениці листогризучих совок: капустяної (Mamestra brassicae L.), с-чорна (Xestia C-nigrum L.), гама (Autographa gamma L.), городня (Laconobia oleracea L.), конюшинова (Discestra trifolii Hfh.) та горохова грубо скелетують листя та пошкоджують генеративні органи, то гусениці підгризаючих совок переважно з третього віку мігрують з рослин у поверхневий шар ґрунту, де живляться кореноплодами. Враховуючи характер та специфіку розвитку підгризаючих совок, сучасні технології передбачають комплекс заходів як попереджувального, так і винищувального характеру, спрямованих на захист буряків цукрових.