Розмір шрифту: 

Посіви польових культур – потужні фотосинтезуючі системи, які за здатністю поглинати сонячну енергію істотно (в 2–5 разів) перевищують природні угіддя, зокрема луки, пасовища та лісові насадження. Листя, як відомо, є основним органом фотосинтезу (основне джерело формування біомаси рослин), хоч частково цю роль виконують також зелені стебла, суцвіття на початку їх утворення і навіть корені (наприклад, опорні корені в кукурудзи). Для оптимального проходження фотосинтезу посів повинен мати певну площу листкової поверхні. Проте слід розрізняти листкову поверхню як засіб нагромадження пластичних речовин для формування врожаю зерна, що є метою посіву, і листкову масу культур, які вирощують для одержання кормів (зелених, сіна, сінажу та ін.). У першому випадку надлишкова листкова поверхня не сприятиме високій врожайності культури, оскільки частина листків буде затінена верхніми ярусами. Крім того, ця затінена частина листків не лише не дає продуктивної віддачі, а є по суті зайвою, оскільки для її формування використовується багато поживних речовин.