Розмір шрифту: 

Фотосинтез є першоджерелом утворення органічних речовин урожаю рослин. Комплекс всіх агротехнічних прийомів (сорти, густота, постачання водою і елементами живлення) є засобом створення посівів з найкращою структурною організацією, що забезпечує найповніше використання енергії сонячної радіації на фотосинтез і формування врожаю. Основною умовою процесу фотосинтезу є енергія сонячної радіації. Низькі показники корисного її використання на фотосинтез бувають обумовлені тим, що площа листя в посівах у більшості випадків не досягає оптимальних величин, і, таким чином, значна частина падаючої на посів енергії проходить повз листя прямо на поверхню ґрунту, і тим, що рослини часто не забезпечені достатнім мінеральним живленням, щоб їх фотосинтетичний апарат міг розвиватися і працювати на «повну потужність». За результатами досліджень, проведених у 2012–2015 рр., встановлено, що в умовах західного Лісостепу найбільшу площу листкової поверхні сформував сорт ‘Омега вінницька’ – 43,5 тис. м2/га. Підвищується площа асиміляційної поверхні сортів сої і за внесення мікродобрив й найістотніше від застосування Вуксалу – на 1,7 тис. м2/га. На внесення мікродобрив найбільшим приростом асиміляційної поверхні реагували сорти ‘Омега вінницька’ та ‘Хуторяночка’. Формування фотосинтетичного потенціалу посівів більше залежало від сортових особливостей сої, ніж від внесення мікродобрив. Зокрема, в сорту ‘Омега вінницька’ фотосинтетичний потенціал становив 2,742 млн м2 діб/га, що було на 0,224 млн м2 діб/га більше за контрольний варіант. Внесення мікродобрив сприяло зростанню вказаного показникв в сорту ‘Омега вінницька’ і за застосування Вуксалу він підвищувався до 2,878 млн м2 діб/га. Визначений фотосинтетичний потенціал посівів перевищував варіант без мікродобрив на 0,136 млн м2 діб/га, контроль – на 0,360 млн м2 діб./га.