Розмір шрифту: 

З кінця 90-х років XX століття відмічається посилення дії негативних чинників довкілля на плодові рослини. Визначено, що основними стресовими погодно-кліматичними чинниками для насіннячкових культур у південному Степу є весняні заморозки, дощі та тумани у травнічервні, які сприяють розвитку парші, посуха в другій половині вегетації, коли відбувається ріст і достигання плодів та розпочинається процес підготування дерев до зими. Тому пріоритетним напрямком селекційної роботи є створення сортів з комплексом ознак адаптивності, які за своїми значеннями достовірно перевершують рівень стресової напруженості регіону вирощування. За період досліджень було виділено сорти з високою стійкістю до весняних заморозків (на рівні -6…-11 °С) у фенофази висування суцвіть і відокремлення бутонів: яблуні – ‘Голден Делішес’, ‘Вечірня зоря’, ‘Зірка’, ‘Каховське’, ‘Пам'ятне’, ‘Папіровка’, ‘Ренетне Сидоренка’, груші – ‘Мелітопольська 2926’, в яких підмерзання маточок становило до 25 %. Високою польовою стійкістю до парші відзначалися сорти яблуні ‘Аскольда’, ‘Вертикаль’, ‘Київське зимове’, ‘Ламбурне’, ‘Танцівниця’, ‘Червоне Айзера’ (без ознак ураження), ‘Антей’, ‘Внучка’, ‘Грів Ред’, ‘Дахо’, ‘Комсомолка’, ‘Мавка’, ‘Мелітопольське десертне’, ‘Скіфянка’, ‘Енні Елізабет’ (ураження 0,22,0 бала). Відмічено, що для сортів груші розвиток парші не є стресовим чинником, оскільки за період досліджень її прояву на культурі жодного разу не спостерігали. Найбільшу шкоду насадженням груші завдає бактеріальний опік (Erwinia amylovora (Burrill). У сорту ‘Мін-юе-лі’, який належить до виду Pyris pyrifolia (Burm. f. Nakai), та сортів ‘Киргизька зимова’, ‘Талгарська красуня’ прояву збудника цієї хвороби не спостерігали. Високий рівень посухостійкості виявлено в сортів яблуні ‘Айдаред’, ‘Гала’, ‘Гренні Сміт’, ‘Моліс Делішес’, ‘Південне’, ‘Прісцилла’, груші – ‘Бере Дюмон’, ‘Дитяча’, ‘Зимова’, ‘Кавказ’, ‘Катюша’, ‘Кандидатка’, ‘Улюблена Клаппа’, ‘Пасс Крассан’, ‘Посмішка’, ‘Старкримсон’, ‘Чистенька’, ‘Янтарна’.