Розмір шрифту: 

У селекційному процесі особлива увага приділяється вихідному матеріалу, як джерелу нових господарсько-цінних ознак. Для індукції та пошуку нових форм доцільно використовувати сучасні біотехнологічні методи. Однією із характерних особливостей культури тканин є висока генетична мінливість штучних клітинних популяцій. Калюсна тканина, отримана з різних органів рослин, як правило генетично гетерогенна. Серед чинників, що стимулюють мінливість, вирізняють генетичний статус тканин рослини, природу первинного експланту, умови вирощування біоматеріалу, склад живильного середовища тощо. Мінливість може бути наслідком хромосомної нестабільності, ампліфікації генів, химеризації, епігенетичної варіабельності та інших чинників. Основним питанням під час індукції калюсогенеза залишається морфогенетична активність калюсних клітинних популяцій (здатність калюсу до органогенезу чи соматичного ембріоїдогенезу). Органогенні властивості калюсної біомаси знаходяться в прямопропорційній залежності, що до її консистенції. Тому для роботи з вивчення морфогенетичного потенціалу калюсної тканини важливим питанням є отримання розпушеного або напіврозпушеного калюсу в нульовому пасажі.