Наукові конференції України, VІ Міжнародна науково-практична конференція «СВІТОВІ РОСЛИННІ РЕСУРСИ: СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ»

Розмір шрифту: 
ВПЛИВ МІКРОБІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ НАСІННЯ СОРТІВ ЛЬОНУ ОЛІЙНОГО
М. А. Мельник, С. О. Заєць

Остання редакція: 2024-10-07

Тези доповіді


Застосування біологічних препаратів в органічному виробництві є досить перспективним напрямком, проте ще потрібно провести ряд досліджень для повного розуміння їх ефективності. Через складність біологічних систем, мінливість умов навколишнього середовища та природно-кліматичну зональність існуючі наукові дослідження часто дають суперечливі результати. Тому важливо продовжувати наукові дослідження в цьому напрямку для отримання екологічно безпечної сільськогосподарської продукції, зокрема й льону олійного. Насіння льону олійного багате на омега-3 жирні кислоти, дієтичні волокна та антиоксиданти, що робить їх корисними для здоров’я серця та шкіри, а також вони є джерелом рослинного протеїну та можуть бути відмінним додатком до раціону для підтримки загального здорового стану людини. Метою було дослідити вплив агрометеорологічних умов року та біологічних препаратів на врожайність сортів льону олійного в системі органічного землеробства південного Степу України.

Польові дослідженнями проводились в 2023–2024 рр. в Інституті кліматично орієнтованого сільського господарства НААН у шестипільній органічній сівозміні (горох – пшениця м’яка озима – нут – пшениця тверда озима – льон – просо) за загальноприйнятими методиками і вказівками. Попередником льону олійного була пшениця тверда озима. Агротехніка проведення дослідів була загальноприйнятою для органічного землеробства зони півдня України, за винятком досліджуваних факторів. Сівбу в 2023 р. проводили 30 березня, а в 2024 р. – 1 квітня селекційною сівалкою точного висіву «Клен-1,5» звичайним рядковим способом з шириною міжряддя 15 см на глибину 3–5 см. Висівали насіння сортів ‘Орфей’ і ‘Живинка’ (харчового направлення) з нормою 5 млн шт./га. Насіння льону олійного та рослини обробляли біологічним препаратом ‘Екофосфорин’ (Azotobacter chroococcum, Azotobacter vinelandii, Agrobacterium radiobacter і Bacillus megaterium) із колекції культур відділу загальної та ґрунтової мікробіології Інституту мікробіології і вірусології ім. Д. К. Заболотного НАН України, а система захисту рослин передбачала використання біологічних препаратів ‘Біоспектр БТ’ (ризосферні бактерії роду Pseudomonas з титром не нижче 5,0·109 КУО/см3) і ‘Метаризин БТ’ (конідії гриба із роду Metarhizium з титром не нижче 2,0·109 КУО/см3) Інженерно технологічного інституту «Біотехніка» НААН.


Full Text: PDF