Розмір шрифту: 

Пшениця у світовому виробництві зерна належить до трійки провідних продовольчих культур, попит на продукцію якої незмінно перевищує фактичне виробництво. Серед низки чинників, що обмежують реалізацію потенційної продуктивності сучасних сортів на рівні 70-75%, найважливішими є: надмірна насиченість структури посівних площ зерновими культурами, яка в 2011-2012 рр. у Лісостепу становила 57%; низька якість насіння; неправильне використання стійких сортів; недотримання сортової технології вирощування; незадовільний фітосанітарний стан агроценозів і великі втрати від шкідливих організмів, що в сукупності перевищують 30 % (Стригун, 2016). За літературними даними (Васильєв та ін., 1987, 1993, 1989) на теренах нашої держави на посівах пшениці та інших зернових культур налічується понад 300 видів фітофагів, серед яких практичне значення мають 137 видів, з них клас комах налічує 111 видів, павукоподібних - 6, нематод - 5, молюсків - 2, ссавців - 13 видів. Сучасні інтегровані системи захисту рослин повинні гармонійно поєднувати основні методи: організаційно-господарський і агротехнічний, імунологічний, біологічний та хімічний відповідно в такому співвідношенні 25%, 25, 15 і 35%, а фактичне співвідношення - 15%, 18, 6 і 61%