Розмір шрифту: 

Зерно належить до найбільш масового продукту споживання більшості населення земної кулі. Але велику частину врожаю необхідно зберігати, адже виробництво зерна сезонне, а споживання постійне. Широке використання зерна пояснюється не тільки його цінними поживними якостями, а й здатністю зберігатися протягом тривалого часу на відміну від багатьох швидкопсувних продуктів сезонного споживання. Зберігання зерна є завершальним етапом у процесі його виробництва і має велике значення в отриманні продуктів високої якості. Це обумовлено тим, що в зерні, як у складній біохімічній системі, постійно проходять фізико-хімічні і біологічні процеси, які залежно від умов зберігання можуть призвести до покращення або погіршення якості і навіть до повної загибелі зерна. Зерно, що надходить на зберігання, досить різноманітне за якістю й іншими властивостями. Завдання полягає в тому, щоб правильно визначити його стан і в жодному разі не допустити зниження продовольчих та посівних якостей зерна у процесі зберігання. Під час зберігання зерно ячменю, як правило, перебуває у стані спокою, практично припиняється його життєдіяльність. Проте, зернова маса ячменю залишається живим організмом, в якому проходять процеси дозрівання, біохімічна і структурна перебудова. Виходячи з цього, під час зберігання зерна ячменю виникають певні труднощі, пов’язанні із втратою маси і зміною якості. Мета дослідження - вивчення впливу умов та тривалості зберігання на якість зерна ячменю ярого, вирощеного за різних систем землеробства, - промислова (контроль), екологічна та біологічна. Дослідження проводились на базі лабораторії кафедри технології зберігання, переробки та стандартизації продукції рослинництва ім. проф. Б.В. Лесика із зерном ячменю ярого, вирощеним за різних систем землеробства на дослідних ділянках стаціонарного досліду кафедри землеробства та гербології у ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» (с. Пшеничне Васильківського району Київської області).