Розмір шрифту: 

Застосування для селекційного вдосконалення пшениці величезного потенціалу генетичного різноманіття споріднених видів та родів злаків сприяє прогресу в селекції цієї провідної продовольчої культури. Генофонд вітчизняних сортів озимої та ярої пшениці доволі обмежений для вирішення актуальних завдань сучасної селекції. Більшість закордонних джерел не пристосовані до кліматичних умов зони діяльності МШ, мають низьку морозостійкість і пошкоджуються поширеними у регіоні хворобами. Таки обставини змушують дослідників залучати в рекомбінаційні процеси генетичний пул культурних і диких видів триби Triticeae Dum. Окремі види мають споріднені геноми і спроможні передавати ознаки звичайним шляхом. Для більшості з них необхідно застосовувати особливі прийоми перетворення чужорідного генетичного матеріалу у форму, доступну для ініціації рекомбінаційних процесів і одержання ліній с транслокаціями, заміщенням хромосом і цілих субгеномів. Учені продовжують наполегливо вдосконалювати методи підвищення ефективності інтрогресивних схрещувань з метою подолання несумісності та стерильності гібридів перших поколінь.
Мета досліджень - визначення джерел важливих господарських ознак на основі інтрогресивних ліній озимої м’якої пшениці, створених нами у попередні роки шляхом віддаленних схрещувань, для подальшого дослідження їх донорських властивостей.