Засолення є одним з важливих абіотичних чинників в обмеженні продуктивності рослин. Засоленими вважається 7-10% зрошуваних сільськогосподарських угідь в Україні. Хоча мінерали є необхідними для рослин, але надмірна їх кількість у ґрунті шкідлива для них. Рослини, що піддаються впливу засолення, страждають від надлишку іонів або дефіциту води і окислювального стресу, пов’язаного з утворенням активних форм кисню (АФК). Це спричиняє пошкодження ліпідів, білків і нуклеїнових кислот. Окислювальний стрес в умовах засолення вважають одним з основних уражуючих факторів у клітинах рослин. Ряд робіт присвячено вивченню реакції на сольовий стрес і толерантності на рівні рослин, а також у культурі тканин.

Відомо також, що у відповідь на стресор у тканинах рослини утворюються супероксиданіон (О₂^-), пероксид водню (Н₂О₂) і гідроксильний радикал (ОН^-), з яких лише Н₂O₂ відносно стабільний у розчині. У культурі клітин різних рослин спостерігали двофазне збільшення вмісту АФК у відповідь на стресовий чинник - через 1 і 4-5 год. після обробки. Перший пік вважають неспецифічним збільшенням вмісту АФК, а другий - специфічним.