Необхідність збору та вивчення різноманіття сортів сільськогосподарських культур усвідомлювалось вченими України вже на початку XX ст. З цією метою Комітетом рослинництва Харківського товариства сільського господарства проводились обстеження у регіоні діяльності. Першу експедицію було проведено у серпні 1914 р. спільно з селекційним відділом Харківської обласної сільськогосподарської дослідної станції та Харківською насіннєвою контрольною станцією Харківського товариства сільського господарства. Серед інших завдань передбачалось вивчення якості хлібного зерна, що продається на ринку. Це вважалось особливо важливим у зв’язку з передбачуваними змінами торгових угод Росії з іншими державами і облаштуванням мережі елеваторів.  В обстеженні взяла участь Губернська Земська управа. Вона звернулась до повітових земських управ та інших установ надати допомогу у зборі зразків сільськогосподарських рослин. Надати допомогу, зокрема у вирішенні питання у яких районів, селах, у яких господарів треба брати зразки, а також у користуванні поштовою кінною службою. Керівником експедиції був завідувач Харківської насіннєвої контрольної  станції Харківського товариства сільського господарства, видатний український вчений Олександр Алоїзович Яната.

Для збору було розроблено анкету, у якій передбачалось збирати такі  відомості: номери зразків, до яких відноситься інформація; повіт, волость, село; переважний рід володіння: община, відруб, хутір, приватне володіння, оренда; головні хліби у порядку їх поширення; головна культура, що дає дохід; місце збуту зернових продуктів (ринок); яке насіння іде на посів – своє чи покупне. Така анкета давала можливість оцінити не лише ринкові аспекти зернової культури, але якоюсь мірою і екологічну приуроченість даного сортозразка до певного місця вирощування.