Однією з характерних рис діяльності С.Л. Франкфурта була її креативність. Йдеться про творчий пошук і в дослідницькій насіннєвій справі, продукування нових ідей з обов’язковим досягненням конкретного результату та застосуванням його на практиці. Цьому , зокрема, сприяли його тісні зв’язки з сільськими господарями, публічні лекції і курси для них, переконування хліборобів у перевагах пропонованих вченими сортів різних культур і способів  вирощування останніх, всебічна допомога у їх використанні тощо. Саме такий підхід став традицією функціонування заснованої в 1912 р. за пропозицією С.Л. Франкфурта Миронівської дослідної і селекційної станції (нині Миронівський інститут пшениці ім. В.М. Ремесла), якою він тривалий час фактично керував.

Яскравим прикладом безперервної наступності такої традиції може служити запровадження у широку господарську практику запропонованого В.М. Ремеслом в 1960 р. для держсортовипробування, а в 1963 р. – для районування створеного ним знаменитого сорту пшениці Миронівська-808. Ще в 1962 р. за пропозицією вченого колгосп ім. Тельмана с. Побережка Богуславського району на Київщині закупив на згаданій дослідній станції насіння цього сорту, було виділено окрему тракторну бригаду для його використання. За порадами селекціонера механізатори добре підготували ґрунт, під оранку внесли на кожен гектар по 25 тонн місцевих добрив. Посіяли в кращі строки, старанно доглядали сходи. Виявилось, що окрім інших позитивних якостей (у колосі в середньому тридцять видовжених зернин – в півтора рази більше ніж у колосі інших культур, висока місткість сирої клейковини, а відтак – значно більший вихід клейковини і, відповідно, білка, відмінні хлібопекарські якості борошна з такого зерна тощо), майже всі стебла Миронівської-808 на відміну від інших сортів дали колоски, вони були більш стійкими до перепадів температури порівняно з іншими  використовуваними сортами: витримувала, як казав В.М. Ремесло автору цієї публікації, до 18 градусів морозу у вузлі кущіння. А зима 1962–1963 рр. була несприятливою, холодною і, в той же час, малосніжною. До цього додалось дуже посушливе літо: уже в червні спека випалила сходи різних культур. На великих площах озимі і ярі тоді загинули. А Миронівська-808 вистояла. Врожай зібрали вчасно і без втрат. Такі практичні результати стали переконливим аргументам на користь нового сорту.