Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженнями встановлено, що на родючих ґрунтах з достатньою кількістю вологи кращу продуктивність льону-довгунця забезпечують більш щільні посіви, і навпаки, на ґрунтах з легким механічним складом та за умов дефіциту вологи краще переносять посуху розріджені посіви [1-3]. Поряд з цим існує і протилежна думка, що на ґрунтах з високою родючістю щільність фітоценозу льону-довгунця повинна бути меншою, оскільки загущені посіви часто вилягають, не тільки ускладнюючи збирання, але й знижуючи продуктивність культури [4, 5]. Проте достатність поживних речовин у ґрунті ще не визначає рівень продуктивності рослин льону. Для успішного підвищення продуктивності льону поживні речовини повинні бути засвоєні рослинами в певному співвідношенні. Морфологічна будова стебел залежить від умов вирощування, головним чином, від кількості рослин на одиниці площі. Вивчення норм висіву показало, що при загущенні посівів до певної межі збільшується висота стебла і його технічна довжина, зменшується діаметр стебла та кількість коробочок на рослині. Надходження поживних елементів у рослини, як й інші біологічні процеси, значною мірою залежить від забезпеченості льону теплом та вологою. Кількість і розподіл цих факторів росту в період вегетації льону-довгунця практично не регулюються, а повністю залежать від погодних умов. Тому необхідним є своєчасне, до сівби, внесення у ґрунт оптимальних норм добрив, необхідних для формування високого врожаю. Тобто, ґрунтове живлення цієї культури регулюється шляхом застосування добрив з урахуванням властивостей ґрунту, його агрохімічного стану, якості попередника та впливу на врожай і якість насіння сучасних сортів льону елементів живлення, внесених з добривами [7].

Мета, об’єкт та методика дослідження. Завдання полягало у з ’ясуванні особливостей впливу норм висіву насіння та мінеральних добрив на процес формування врожаю та якості насіння рослинами льону-довгунця сортів Каменяр та Ірма. Дослідження проводились у 2004-2015 рр. на полях Житомирського обласного державного центру експертизи сортів рослин (Черняхівський район Житомирської області). Обліки, спостереження і аналізи в досліді проводили за «Методикою проведення дослідів з льоном-довгунцем» (ВНДІЛ, 1979).

Результати дослідження. Урожайність насіння льону-довгунця в несприятливі за погодними умовами роки формувалась у сорту Каменяр нижче у 1,4-1,5 рази, сорту Ірма - у 1,3-1,6 рази. Наприклад, у 2006, 2009, 2012 рр. урожайність насіння льону-довгунця сорту Каменяр перевищила рівень 2004, 2005, 2007 рр. в 1,75-2,0 рази, сорту Ірма - у 1,6-2,0 рази. Попередній висновок з одержаних даних підтверджує думку, що фактори вологозабезпеченості та температури протягом вегетаційного періоду можуть відігравати вирішальну роль у формуванні врожаю цієї культури.