Наукові конференції України, МНПК «Професор С.Л. Франкфурт (1866-1954) – видатний учений-агробіолог, один із дієвих організаторів академічної науки»

Розмір шрифту: 
Вплив норми висіву, попередника та системи живлення на врожайність пшениці озимої
С. І. Попов, С. В. Авраменко

Остання редакція: 2017-06-24

Тези доповіді


Формування врожайності пшениці озимої значною мірою залежить від норми висіву, яка обумовлюється як ґрунтово-кліматичними умовами місцевості, так і попередниками, системою удобрення, біологічними особливостями сорту, строками і способами сівби, якістю посівного матеріалу та ін. Оптимальна густота рослин і достатня кількість поживних речовин у ґрунті - найважливіші умови, від яких залежить продуктивність посіву. На сьогодні серед дослідників немає єдиної думки відносно конкретної норми висіву чи навіть про її значення у формуванні врожайності залежно від умов вирощування пшениці озимої. Тому актуальним залишається питання оптимізації густоти та формування агроценозу рослин пшениці озимої залежно від фону живлення та попередника в умовах зміни клімату. З метою визначення оптимальної норми висіву й фону добрив у 2011-2015 рр. у стаціонарній 9-пільній паро-зерно-просапній сівозміні лабораторії рослинництва і сортовивчення Інституту рослинництва ім. В.Я. Ю р’єва НААН проводився двофакторний польовий дослід. Чергування культур у сівозміні було наступним: 1 - чорний пар; 2 - пшениця озима; 3 - буряки цукрові; 4 - ярі зернові; 5 - горох на зерно; 6 - пшениця озима; 7 - кукурудза на зерно; 8 - ярі зернові; 9 - соняшник. Польові досліди закладали за багатофакторною схемою методом розщеплених ділянок з урахуванням усіх вимог методики польового досліду.

Full Text: PDF