Вступ. Незважаючи на зростаючий у світі попит на стевію як замінник цукру, в Україні впродовж останніх років зберігається тенденція до низького попиту [1]. Це пояснюється промисловим застосуванням в Україні однорічного способу вирощування стевії шляхом садіння розсади або чубуків. У світовій практиці тривалість експлуатації маточника становить 8-11 років [2], на батьківщині стевії - в Парагваї - 6 років [3]. Зважаючи, що у світі попит на цю культуру зростає, а агрокліматичні умови України дають можливість отримувати два врожаї на рік, актуальним є вивчення можливості багаторічної експлуатації маточника стевії [4].

Мета - підвищити ефективність експлуатації маточника стевії та отримати якісний кореневий матеріал.

Методи та методика досліджень. Дослідження проводили протягом 2008-2015 рр. в підзонах достатнього і нестійкого зволоження України згідно з методикою польового двофакторного досліду. Садіння рослин у відкритий грунт здійснювали 20-25 травня вручну за схемами 45*18, 45*16 і 45*12 см [5]: І рік - садіння розсади, ІІ-УІ - коренів тих же рослин після їх зберігання. Полив упродовж зростання стевії здійснювали із розрахунку 0,45-0,50 л на одну рослину. Після зрізання наземної частини рослин у сухий період жовтні викопували корені, обтрушували їх та складали у дерев'яні ящики. На зимовий період ящики ставили у підвальне приміщення. Кожні два тижні переглядались корені. У березні проводили аналіз якості кореневищ після їх зберігання та висаджували в грунт.

Біометричну характеристику рослин проводили за 12-22 рослинами для кожного варіанту. Розрахунок площі листкової поверхні здійснювали згідно з методикою проведення досліджень у буряківництві [6].

Результати досліджень. Одним з факторів, що впливають на якість кореневої системи рослини, є густота садіння. Отримані нами експериментальні дані щодо продуктивності стевії залежно від густоти садіння доводять встановлений І.О. Русановим і Т.Г. Ващенко (2004) кластерним методом аналізу зв’язок між біоморфологічними і продуктивними ознаками стевії. М.В. Зіміним також було обґрунтовано зв’язок між урожайністю стевії, площею листкової поверхні та кількістю пагонів. Крім того, показано зміну зв’язку між ознаками залежно від року вирощування та сталий зв’язок між висотою рослини і часткою листків у сухій вазі, слабкішим є кластер за ознаками врожайність сухої маси та інтенсивність розвитку хвороб [7]. На нашу думку, до зазначених ознак формування якості стевії необхідно додати густоту вирощування, яка впливає на масу наземної частини та листків, ПЛП і на якість кореневої системи. Це сприяє зростанню конкурентоспроможності листків та підвищенню рентабельності вирощування стевії шляхом багаторічної експлуатації маточника.