Розмір шрифту: 

6-го вересня 1880 р. голова Київського юридичного товариства О.Ф. Кістяківський на черговому зібранні Товариства виступив з промовою про значення та цілі юридичних товариств для розвитку правового життя країни. Ця доповідь відразу стала знаковою у правознавстві Російської імперії. 29 червня 1880 р. у Києві, як і усьому Південно-Західному краї (читай Україні), було запроваджено довгоочікувану судову реформу. Безперечно, Київське юридичне товариство зустріло її з особливими надіями і прагненнями. Власне тому названа подія стала помітною в Товаристві й стала особливо пов’язаною з його діяльністю і завданнями. Такий інтерес О.Ф. Кістяківський вбачав у тому органічному зв’язку, який існував між завданнями судової реформи і завданнями юридичних товариств, у тій глибинній спорідненості, що існувала між теоретичною і практичною юриспруденцією. О.Ф. Кістяківський у своїй промові привітав проведення судової реформи у Києві та Україні загалом, як надію первинного значення, яка мала не тимчасове, а принципове значення як подія, яка залишалася постійним джерелом і причиною подальшого розвитку правового життя в Україні. О.Ф. Кістяківський відзначав, що судова реформа 1864 р. стала важливою віхою в історії вітчизняної юриспруденції – не тільки практичної, а й теоретичної. Майбутні історики науки цивільного і кримінального права обов’язково повинні визнати судову реформу великою епохою, в якій розпочалося відродження вітчизняного теоретичного правознавства. У підтвердження цих слів нашого видатного правознавця наведемо слова судової настанови No 202 для судових установ: «Посади голів, помічників голів і членів судових місць, в тому числі і судових слідчих, а також чинів прокурорського нагляду, секретарів та їх помічників, заміщуються не інакше, як особами, які мають атестати університетів, або інших вищих навчальних закладів, про закінчення курсу юридичних наук, або про здачу екзамену з цих наук, або таких, які доказали на службі свої знання з судової частини».