Розмір шрифту: 

Створення цілісної системи професійної освіти не втратило своєї актуальності протягом декількох віків. Адже від підготовки кваліфікованих фахівців в галузі сільського господарства залежить економічний добробут держави та продуктивність праці в аграрному секторі. У кінці ХІХ ст. в Міністерстві землеробства і державних маєтностей постало питання організації в Російській імперії жіночої вищої сільськогосподарської освіти. Для всебічного вивчення його розробки було вирішено зібрати при Міністерстві нараду. Але, перш, ніж ставити питання на обговорення, Департамент землеробства на початку 1897 р. звернувся до І.О. Стебута, М.М. Маруца-Гриневської та інших фахівців з проханням висловити свою думку з цього приводу. Від останніх отримали записки з викладом поглядів щодо організації в державі жіночої сільськогосподарської освіти. Разом з тим Департаментом – отримані звіти про діяльність існуючих жіночих сільськогосподарських шкіл та курсів, а також нариси діяльності подібних шкіл в Німеччині, Франції і Фінляндії. Майже всі фахівці підтримали цю справу, вважаючи, що не слід обмежуватися нижчою та середньою освітою, а давати можливість жінкам отримувати вищу сільськогосподарську освіту. Особливо повно це питання дослідив І.О. Стебут, який визначив головні аспекти започаткування вищої жіночої сільськогосподарської освіти, вказавши на необхідність зацікавлення і залучення громадськості. З цією метою він вважав доцільним створити таке благодійне суспільство, яке взяло б на себе обов’язки допомагати жінкам, які бажають отримати сільськогосподарську освіту.