Розмір шрифту: 

Характерною особливістю галузевих товариств була організація сільськогосподарських курсів для фахівців та сільського населення. Одним із перших серед ініціаторів їх проведення – Київське товариство сільського господарства і сільськогосподарської промисловості. Відкриття курсів відбулося 15 жовтня 1901 р. до 25-річниці діяльності товариства. У різні роки Раду курсів очолювали професори Київського політехнічного інституту: М.І. Коновалов (1901–1903), А.В. Ключарьов (1904–1912), з 1913 р. – голова товариства Ю.Л. Давидов. У 1903 р. 15 дійсних членів Київського товариства сільського господарства і сільськогосподарської промисловості перейшли до інших провінційних сільськогосподарських товариств, 10 – вибуло через несплату членських внесків, тому до його складу вибрали 17 осіб, серед яких професори: В.Г. Бажаєв, В.Є. Чернов, М.І. Коновалов та інші. Ключовим науково- організаційним питанням для Товариства залишалося проведення сільськогосподарських курсів, які не були постійними і потребували отримання щорічного дозволу. Цього навчального року дозвіл від Ради на їх проведення був наданий пізніше. Крім того, учасники курсів не могли, як раніше, користуватися навчально-допоміжними посібниками КПІ. Поточного року дещо змінилися правила, які розширювали повноваження генерал-губернатора щодо курсів. Слід виділити предмети, які викладалися обов’язково: 1) хімія, яка містила відомості з фізики – М.І. Коновалов; 2) ботаніка – Є.Ф. Вотчал і Р.В. Заленський; 3) зоологія – Ю.М. Вагнер; 4) сільськогосподарська економіка – В.Г. Бажаєв і В.Є. Країнський; 5) загальне землеробство – А.В. Ключарьов; 6) рослинництво – М.К. Малюшицький; 7) тваринництво – С.А. Іванов; 8) вчення про сільськогосподарські машини; 9) будівельне мистецтво – О.Р. Кобецький. Політична економіка не вивчалася цього року. Додаткове значення мали: фізика – А.М. Яницький та А.М. Динник; геологія – М.П. Чирвинський; метеорологія – К.М. Жук; садівництво – М.Є. Софронов; лісівництво – В.Я. Добровлянський. Тобто, загальна програма курсів була спрямована на підготовку працівників у галузі сільського господарства. Усвідомлюючи важливість науково-методичного забезпечення, викладачами з кожного предмету були розроблені відповідні програми. Так, В.Г. Бажаєв розробив програму зі вступу в сільськогосподарську економіку, яка складалася з шести пунктів та включала всю тематику необхідну для розуміння самого предмету та його основних понять: