Урбанізація, техногенний стан розвитку агросфери спричинили погіршення загальної екологічної ситуації в Україні: збільшення ерозійних процесів, зниження вмісту гумусу в ґрунті, посилення його кислотності та збіднення біоти. Цьому ж сприяють і одноманітність агроекосистем – монокультури кукурудзи, соняшнику, льону, цукрових буряків та інших культур погіршують фізичні та біологічні показники ґрунту, знижують його родючість. Розвивається ґрунтовтома, що сприяє поширенню шкідливих організмів.

Всі ці важливі питання перекликаються з проблемою алелопатії або хімічною взаємодією рослин, що розглядається на сучасному етапі як міждисциплінарна екологічна проблема, в призмі якої відбивається стан та зв’язок різних аспектів біології. Взаємодія між рослинними організмами відбувається на різних рівнях ˗ біосферному, фітоценотичному, родовому, популяційно-видовому тощо. У зв’язку з цим, рослинні виділення відіграють виключно важливу регуляторну роль всієї біоти, тим самим рішуче впливаючи на життєдіяльність біогеоценозів і функціонування збалансованих процесів у біосфері.