Розмір шрифту: 

Зоогігієна вивчає взаємодію організму сільськогосподарських тварин і навколишнього середовища, що має за мету – встановити науково обґрунтовані прийоми утримання, догляду і гігієни годівлі тварин; свідомо та раціонально спрямовувати їх з тим, щоб зменшити негативний вплив чинників зовнішнього середовища і максимально використовувати позитивний вплив зовнішніх умов в інтересах охорони їх здоров’я та підвищення продуктивності. Таким чином, регулювання впливу зовнішніх умов, керованих людиною за допомогою певних прийомів утримання та догляду за тваринами, надає можливість досягати як збереження і оздоровлення тваринництва, так і подальшого зростання його продуктивності. На початку ХVII ст. в інтересах охорони здоров’я людей і тварин у Російській імперії були прийняті державні регламентації – накази про влаштування скотомогильників у відведених для них місцях, що визначалися із санітарних міркувань. На початку ХVIIІ ст. реформи Петра І торкнулися питань утримання тварин та догляду за ними. В історії російського законодавства особливого значення набув наказ імператора від 19 серпня 1723 р. з додатком «Кондиции о содержании овец многовотчинных людей» від 30 липня 1722 р. У цих правилах узагальнювались певні прийоми гігієни годівлі, напування, обладнання приміщень для збереження і розвитку тонкорунних овець у племінних господарствах.