Розмір шрифту: 

У колишньому СРСР надавали велику увагу проблемі підвищення родючості ґрунтів. Зокрема, першочергового значення вона набула після проведення у 1952 р. XIX з’їзду КПРС, який прийняв директиви до п’ятирічного плану розвитку народного господарства СРСР на 1951–1955 рр. Через рік, на вересневому пленумі 1953 р. було проголошено курс на реформування аграрного сектору, який у повоєнний період знаходився в занепаді. Крім того, лютнево-березневий пленум ЦК КПРС у 1954 р. прийняв рішення про збільшення виробництва зерна завдяки освоєнню цілинних земель Казахстану, Сибіру, Уралу і частково Північного Кавказу [1]. У цьому зв’язку, 20–26 квітня 1954 р. у Москві в Інституті ґрунтознавства ім. В.В. Докучаєва було скликано Всесоюзну нараду ґрунтознавців, присвячену питанням підвищення родючості ґрунтів і освоєнню цілинних земель [2]. У нараді взяли участь 140 ґрунтознавців, агрохіміків, агрономів і меліораторів. Програма наради включала 14 науково-теоретичних і виробничих питань, що стосувалися підвищення родючості ґрунту, методів правильного його використання в сільськогосподарському виробництві та ін. За результатами роботи наради прийняли розгорнуте рішення, в якому основну увагу приділяли проблемі правильного використання новоосвоєних земель і підготовці кадрів – агрономів, ґрунтознавців-агрохіміків і ґрунтознавців-меліораторів. З основною доповіддю виступив академік І.В. Тюрін (Інститут ґрунтознавства АН СРСР) щодо «Завдань ґрунтознавців в світлі рішень XIX з’їзду КПРС і рішень вересневого і лютнево-березневого Пленумів ЦК КПРС». Доповідач відзначив напрями подальших науково-дослідних робіт, які насамперед пов'язувалися з проблемами підвищення родючості ґрунтів та пошуку нових ґрунтових ресурсів для сільськогосподарського освоєння. Тюрін І.В. наголошував на рішеннях лютнево-березневого пленуму ЦК КПРС стосовно освоєння 13 мільйонів гектарів цілинних і перелогових земель у східних і південно- східних районах країни, а також освоєння зрошуваних і нових земель в районах нечорноземної смуги і інших районах країни, заплановане на 1954–1955 рр.