22 жовтня 1889 р. її член – завідувач учбовою фермою і викладач Херсонського с.-г. училища К.І. Тархов перед Губернським земським зібранням робить доповідь: «Значення дослідних полів і проект організації дослідного поля при Херсонському земському сільськогосподарському училищі». Ця дата вважається початком діяльності Херсонського дослідного поля.

У 1890 р. К.І. Тархов представляє організаційний план дослідного поля в якому була викладена програма польових дослідів. В основі положень шести груп питань програми, розробленої К.І. Тарховим, лежали ті ж головні питання, що раніше були включені до програми першої постійно діючої казенної галузевої інституції Полтавського дослідного поля (створеного 28 жовтня (10 листопада) 1884 р.). Мова, в першу чергу, йшла про накопичення і збереження вологи, яка на крайньому півдні степової області країни мала ще більше актуальне значення з її 300-міліметровими показниками опадів на рік. Більша частина дослідів стосувалась прийомам обробітку ґрунту в умовах трьохпільного господарювання. При цьому в методику проведення досліджень К.І. Тарховим було внесено суттєві піонерські зміни. Так, розмір ділянок збільшився до 200 квадратних саженів, а весь комплекс досліджень здійснювався у двократній повторності. На додаток, починаючи з 1898 р., у вегетаційному будинку проводились порівняльні досліди щодо культурного стану (родючості, продуктивності) ґрунту при різних агротехнічних умовах (наприклад парах) і потім для визначення потреби рослин у волозі. З цією метою К.І. Тарховим була розроблена конструкція спеціальних вегетаційних сосудів, яку згодом змінив Ф.Б. Яновчик. Одночасно проводились і різноманітні лабораторні дослідження.