Фізіократи – окрема течія серед французьких економістів, які, на відміну від економістів-меркантилістів джерелом багатства вважали не торгівлю, а виробництво, зокрема у сільськогосподарській сфері. Як наукова школа заявили про себе в другій половині ХVІІІ ст. у середовищі французьких просвітителів. Засновник школи фізіократів Ф. Кене, як і його послідовники, головним економічним ресурсом держави вважали землю, а землеробство – основою багатства нації  (Вікіпедія).

Чому саме у Франції зародилася нова течія в економічній теорії? Франція поправу вважається батьківщиною Просвітництва, а саме  середовище просвітителів, як уже сказано, стало підґрунтям появи фізіократів. Період з середини ХVІІ до початку ХІХ ст., на думку відомого англійського історика Нормана Дейвіса, був періодом французького домінування в Європі. Просвітництво названий автор небезпідставно вважає періодом експериментаторства в сільському господарстві європейських країн, тож економічні теорії фізіократів з’явилися «в потрібний час і в потрібному місці». Мовою конкретики це означало: французьке село вступало в епоху аграрного капіталізму; в переддень Великої французької революції значна частина сільськогосподарських земель Франції знаходилась уже в руках новопосталої буржуазії; вона ж, новопостала буржуазія, володіла значними вільними коштами, найбільш вигідну капіталізацію яких пов’язувала з раціонально організованим землекористуванням. Тож, образно кажучи, економічні теорії фізіократів не могли не «зустрітись» з устремліннями нового класу землевласників