Розмір шрифту: 

Льон – традиційна для України сільськогосподарська культура, що мала поширення практично на всій території держави. Ще до утворення Київської Русі льонарством займалися скіфи-орачі, а ХII–ХIV ст.ст. льон був одним з основних товарів міжнародної торгівлі. У подальшому значення льону зменшилося, але і зараз він відіграє важливе значення в житті людини. За традицією використання це унікальна рослина, оскільки застосовується для виготовлення волокна, олії та продуктів харчування. Тривалий час льонарство визначало розвиток промисловості та флоту, будучи незамінним джерелом мотузок, технічних тканин тощо. Міцність на розрив лляної пряжі значно перевищує міцність виробів із бавовни та лише дещо поступається шовку. Гігієнічна, міцна, стійка до гниття лляна тканина і зараз є вабою при виготовленні одягу та побутових виробів. Не менш цінним є і насіння льону. Олія з нього містить ненасичені жирні кислоти, що запобігає виникненню судинних захворювань. Навіть необробленим воно має цінні харчові та лікувальні властивості. Окрім жиру, там міститься білок, вуглеводи, органічні кислоти, вітамін А, ферменти. Слиз, що отриманий із нього, традиційно вживають для лікування виразки шлунку, гастриту та як косметичний засіб.