З метою активізації розвитку аграрної науки в 30-х рр. ХХ ст. радянська система розпочала організацію колгоспної дослідної справи. В колгоспах відповідно до постанови Народного комісаріату землеробства УСРР № 165 від 16 квітня 1934 р. «Про організацію колгоспних хат-лабораторій» за підписом Наркомзема Н. Скалиги, з’явилися нові структурні одиниці галузевої науки для потреб сільськогосподарського виробництва радянського села – хатилабораторії. Вирішального значення влада надала тісному зв’язку діяльності науково-дослідних інституцій і станцій з колгоспним й радгоспним виробництвом, у першу чергу, з хатами-лабораторіями. Успіхи в роботі науково-дослідних установ вимірювалися вмінням їх організувати широку перевірку своїх наукових висновків через колгоспні хати-лабораторії й сприяти останнім у постановці дослідів у виробництві.

У вищезазначений період на вітчизняних землях значна увага приділялася вирощуванню й переробці буряка (столового, кормового, цукрового). Наші українські землі на той час були світовим лідером у буряківництві. Тоді зародився і набув масового поширення рух за одержання 500-центнерного врожаю цукрового буряка – сільськогосподарської культури, що й донині має велике агротехнічне значення. Цукровий буряк, як просапна культура, сприяє очищенню поля від бур’янів, є цінним попередником для наступних культур сівозміни, а також підвищує загальний рівень землеробства.