Розмір шрифту: 

Мета наших досліджень полягає у науковому обґрунтуванні впливу застосування комплексних рідких мікродобрив на продуктивність кукурудзи на зерно й показники якості нових гібридів. Дослідження проводяться в зоні дії Інгулецької зрошуваної системи на темно-каштановому середньо-суглинковому ґрунті при глибокому рівні залягання ґрунтових вод. Сівбу гібридів кукурудзи проводили у 1 декаді травня при температурі грунту 12–140 С на глибині посіву. Мікродобрива застосовували шляхом обробки насіння перед висівом та в період вегетації культури підживлення у фазу 7–8 листків. Застосування мікродобрив на посівах кукурудзи позитивно впливає на ріст та розвиток рослин і, як наслідок, на формування врожаю. Так, не залежно від скоростиглості гібридів, мікродобрива збільшували врожайність гібридів кукурудзи на 0,39–1,20 т/га з приростом урожайності 3,95–12,50%. Це пояснюються тим, що рослини були повністю або частково забезпечені необхідними мікроелементами та речовинами, які стимулюють ріст рослини, з їх розподілом протягом вегетації культури, особливо в критичні періоди розвитку рослин. Урожайність зерна кукурудзи в умовах зрошення без обробки препаратами коливалася в межах скоростиглості гібридів 8,13–10,63 т/га. Результати досліджень показали, що більшою стабільністю прояву врожайності, як фактичної, так і потенційної, в умовах зрошення характеризуються гібриди середньостиглої та середньопізньої групи. Рівень падіння урожайності залежно від генотипу був мінімальним у досліджуваних гібридів ФАО 380–400. Це свідчить про те, що середньостиглі та середньопізні гібриди кукурудзи в умовах зрошення та стабільністю прояву високої врожайності мають певні переваги над скоростиглими гібридами.