Розмір шрифту: 

Видобуток корисних копалин відкритим способом супроводжується руйнацією біогеоценотичних процесів та винесенням на «денну» поверхню гірських порід, з яких утворюються природно-техногенні комплекси. Вони характеризуються гетерогенністю, складними ґрунтовими властивостями і незначним утриманням елементів живлення. Їх родючість знаходиться на низькому рівні і визначається ступенем відповідності біологічних особливостей рослинності екологічним умовам техногенного середовища. При еколого-біологічному дослідженні природно-техногенних комплексів у першу чергу треба визначати їх фізико-хімічні властивості та особливості розвитку кореневих систем рослин і ґрунтових мікроорганізмів. Саме вони знаходяться в тісному взаємозв’язку з активністю ферментів, утворюють єдину, нерозривну і дуже складну біогеоценотичну систему, яка постійно функціонує в товщі природно-техногенних комплексів. Першими в них поселяються мікроорганізми, якнайбільша кількість котрих нараховується навесні. Надалі їхня чисельність зменшується і має флуктуаційний характер. Проте, природно-техногенні комплекси мають високий стимулюючий ефект для розвитку мікроорганізмів. Через 10–15 років після виносу розкривних гірських порід на «денну» поверхню установлюється пул мікроорганізмів і проявляється мікробіологічний профіль, рисунок якого відбиває якісну строкатість товщі природно-техногенних комплексів. Культурфітоценози сприяють збільшенню кількості мікроорганізмів та стабілізації конструкції мікробного співтовариства відповідно до фізико- хімічних властивостей техногенної товщі .