Гриби-аскоміцети виду Septoria tritici спричиняють у Європі та багатьох інших кліматичних зонах досить важливе з економічної точки зору захворювання листя – септоріоз пшениці (Septoria tritici blotch або STB). Контроль септоріозу пшениці є здебільшого ефективним за рахунок фунгіцидів і селекції на стійкість. Гени стійкості до цього патогена мають загальне позначення “Stb”. Єдиним з них, для якого була визначена стійкість за типом ген-на-ген, є Stb6 на дистальному кінці короткого плеча хромосоми 3A. Цей ген надає стійкість до данського ізоляту IPO323 S. tritici та вперше був ідентифікований у британських сортах ‘Flame’ та ‘Hereward’.

Досліджували зразки ДНК, виділені з насіння 64 сортів, створених у різних селекційних та наукових установах України, а саме: 12 сортів селекції Миронівського інституту пшениці ім. Ремесла НААН (далі МІП); 26 сортів та селекції Селекційно-генетичного інституту - Національного центру сортовивчення, м. Одеса (далі СГІ), 10 сортів селекції Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН, м. Харків (далі ІР); 17 сортів селекції Полтавської державної аграрної академії (далі ПДДА). Для роботи використали близько зчеплений із геном SSR маркер Xgwm369. З-поміж проаналізованих українських сортів виявлено лише два алелі маркера: з довжинами ампліконів 186 п.н. (у 50 сортів) і 192 п.н. (10 сортів). П’ять сортів були поліморфними за цим локусом.