Основним методом створення вихідного матеріалу в селекції зернових на сьогодні є гібридизація. Підвищення ефективності гібридизації в одержанні гетерозисних нащадків можливе при використанні в схрещуваннях цілеспрямовано підібраних батьківських форм з високою комбінаційною здатністю. Метою наших досліджень була оцінка нових високопродуктивних сортів пшениці м’якої озимої миронівської селекції та інших селекційних установ України за показниками, пов’язаними з посухостійкістю, та вивчення особливостей успадкування даної ознаки для подальшого використання їх в селекційних програмах. Оцінку дослідного матеріалу за посухостійкістю проводили в 2016, 2017 рр. у лабораторних умовах відділу біотехнології, генетики і фізіології Миронівського інституту пшениці імені В.М. Ремесла НААН за двома методами: пророщуванням насіння на розчинах сахарози (за осмотичного тиску 16, 18 атм) та методом визначення інтенсивності виходу електролітів з рослинних тканин після дії посухи. В результаті оцінки 35 сортозразків пшениці м’якої озимої було виділено сорти – ʻМІП Княжна’, ʻГорлиця миронівська’, ʻМІП Валенсія’ (МІП НААН), ʻРозкішна’, ʻГордовита’, ʻСтатна’ (ІР НААН), ʻЕлегія’, ʻЩедра нива’ (БДСС, ІБКіЦБ НААН), ʻЗіра’ (ССДС ДУ, ІСГСЗ НААН), які за роки досліджень відносно сорту еталону Подолянка відзначалися високим рівнем стійкості за обох методів дослідження. Для вивчення особливостей успадкування даної ознаки, у 2017 р. за допомогою топкросних схрещувань було створено 27 гібридних комбінацій. За материнську форму були використані вище наведені сорти з високим рівнем стійкості до посухи. У якості тестерів використовували сорти – ʻАльбатрос одеський’ (СГІ НААН), ʻПодолянка’ (ІФРіГ НАН, МІП НААН) (еталони високої посухостійкості), ʻПоліська 90’ (ІЗ НААН) (слабкої посухостійкості). Гібриди F₁ цих комбінацій було оцінено методом пророщування насіння на розчинах сахарози за осмотичного тиску 16 атм. Достовірно високим ефектом загальної комбінаційної здатності (g_і) за посухостійкістю відзначились сорти ʻЕлегія’ (g_і = 0,15), ʻЩедра нива’ (g_і = 0,12) та ʻГорлиця миронівська’ (g_і = 0,10). Дещо нижчий ефект мали сорти ʻСтатна’ (g_і = 0,07) та ʻМІП Валенсія’ (g_і = 0,06). Варіанса специфічної комбінаційної здатності у досліджуваних зразків є низькою, тобто при використанні їх у схрещуваннях можна очікувати високої стійкості всіх гібридів, отриманих за їх участі.