Викладено результати селекційних досліджень щодо ефективності відбору форм з комплексом господарсько-цінних ознак, проведених протягом 2020‑2022 рр. в Інституті картоплярства НААН. З цією метою, у гібридів першого року і наступних їх бульбових поколіннях (за етапами селекційного процесу), за загально прийнятою методологією, проводили оцінку 199 гібридних популяцій за якісною характеристикою. Як вихідні форми використовували: материнські – сорти ʻBellarosaʼ, ʻМирославаʼ, ʻЗлагодаʼ і ʻVerdiʼ; батьківські – сорти і гібриди міжвидового походження з комплексом цінних ознак. Усі гібриди з негативними морфологічними ознаками та повністю або частково уражені вірусними хворобами і фітофторозом стебла вибраковували в першому селекційному розсаднику. У різних комбінаціях схрещування частка відібраних форм значно змінювалася за роками. В першому селекційному розсаднику відмічено різний вплив комбінації на добір форм, зокрема, за морфологічними ознаками бульб. Так у групі, з участю сорту ʻBellarosaʼ в середньому за роки досліджень відібрано 4,3% форм з комплексом господарсько-цінних ознак; ʻМирославаʼ – 4,0; ʻЗлагодаʼ – 5,9; ʻVerdiʼ – 3,8%. За подальшої оцінки гібридів за широким комплексом господарсько-цінних ознак (у другому, третьому селекційних та розсаднику основного і конкурсного випробування) добір форм знижувався. Після оцінки у другому селекційному розсаднику найбільша частка форм з комплексом господарсько-цінних ознак (табл. 1.) була у групі комбінацій одержаних від схрещування із сортом ʻЗлагодаʼ – 1,07% (до початкової кількості гібридів); дещо нижчий у групах комбінацій із сортом ʻBellarosaʼ (0,56%); ʻМирославаʼ (0,47%); ʻVerdiʼ (0,42%).

Таблиця 1 – Вплив комбінацій схрещувань на ефективність добору форм з комплексом господарсько-цінних ознак у гібридних популяціях картоплі на різних етапах селекції (2020–2022 рр.).