Остання редакція: 2023-10-05
Тези доповіді
Головна проблема селекції на сьогодні – це підвищення загального вмісту білка в зерні пшениці. Враховуючи негативну кореляцію між білковістю та врожайністю, це є дуже складною задачею. Окрім підвищення білковості, збереження чи підвищення врожайності, поставлено задачу також в поліпшенні хлібопекарських показників борошна. Як відомо з багатьох досліджень, між підвищеним вмістом білка та хлібопекарськими показниками є позитивна кореляційна залежність, але вона непостійна і не 100-відсоткова. Тому підвищення білковості зерна повинно бути пов’язане з поліпшенням хлібопекарських показників. Досягти цього можливо двома шляхами: забезпеченням оптимальних агротехнічних прийомів, насамперед, доз добрив; поліпшенням генетичного потенціалу сортів шляхом залучення нових генів підвищеної білковості. Саме поєднання цих двох методів дає змогу ефективно збільшити білковість зерна пшениці. Щодо генетичних джерел покращення, то тут ми зупинилися на залученні генів «диких родичів» пшениці. Важливим етапом в селекції на підвищення якості зерна пшениці може бути залучення гена, який знайшли у колекції дикорослої пшениці національних фондів зародкової плазми Ізраїлю, у зразках дикорослої двозернянки T. turgidum ssp. dicoccoides Thell. Ідентифіковано й локалізовано на короткому плечі хромосоми 6В QTL-фактор, відповідальний за високий вміст білка в зерні дикорослої T. dicoccoides. Цей QTL-фактор був картований як менделюючий регіон розміром 2,7 сМ і отримав назву Gpc-B1 (GPC – grain protein concentration). За дослідженнями, проведеними раніше у світі, було встановлено, що цей ген здатний збільшувати білковість до 38%. Крім білка, в зерні водночас підвищувався вміст Феруму на 33%, Магнію на 27% і Цинку на 12%.
Польові досліди проводилися по чорному пару на експериментальних полях відділу селекції та насінництва пшениці СГІ–НЦНС у період 2019–2022 рр. Матеріалом для досліджень були рекомбінантні лінії, створені на базі схрещувань ліній носіїв гена GPC-B1, надані д. б. н. О. І. Рибалка, та сорти з високими адаптивними і хлібопекарськими властивостями відділу селекції та насінництва пшениці. Закладання досліду проводилося за схемою традиційного селекційного процесу. Насіння рослин було виділено при індивідуальному доборі із гібридних популяцій F2 за морфологічними характеристиками. Ці лінії слугували вихідним матеріалом для закладання ліній F3, які були початковим об’єктом даних досліджень в селекційному розсаднику.