За даними Служби зміни клімату Європейського Союзу «Коперник», липень 2024 року визнано найтеплішим місяцем року у світі, із середньою температурою 16,9°C, що на 0,68°C перевищує середньомісячні значення 1991–2020 років. В Україні липень та друга декада серпня були аномально спекотними з дефіцитом опадів. Картопля (Solanum tuberosum L.) є культурою помірного клімату і оптимально розвивається в умовах прохолодного вегетаційного періоду із середньодобовою температурою 15–20°C, тоді як температура понад 25°C несприятливо впливає на ріст рослин. Найкращий урожай бульб формується за середньоденних температурах у межах 15–22°C. Чутливість картоплі до високих температур залежить від особливостей генотипу, стадії розвитку та тривалості стресу. Фенологічні фази формування бульби і накопичення її маси є найбільш критичними до впливу високих температур. Посуха є комплексним стресом, впливаючи на фізіологічні, морфологічні, екологічні, біохімічні та молекулярні характеристики рослин. В умовах стрімких змін клімату ідентифікація та створення стійких до стресів сортів картоплі є особливо актуальним завданням сучасних селекційних досліджень, оскільки стійкість до посухи та високих температур, є ключовим фактором для забезпечення стабільної продуктивності та якості врожаю.

Під час проведення досліджень погодні умови поточного року відрізнялися, як за температурним режимом так і за об’ємом та характером опадів. Це дозволило на ранніх етапах, перед основним збиранням врожаю, ефективно оцінити стійкість до посухи 15 ранньостиглих, 30 середньоранніх і 40 середньостиглих перспективних гібридів і сортів картоплі та встановити динаміку формування площі листкової поверхні в залежності від фенологічної фази розвитку рослин та впливу абіотичного стресу. Дослідження проведено в польовій сівозміні лабораторії селекції і насінництва картоплі Поліського дослідного відділення Інституту картоплярства. Садіння картоплі здійснено в другій декаді травня. Густота садіння картоплі 57,1 тис. рослин на гектар. Облікова площа 21 м². Відбір зразків проведено у фенологічні фази: I облік (бутонізації), II другий облік (масового квітування), III і IV облік (росту і інтенсивного накопичення маси бульб). Для визначення ГТК використано шкалу: де ГТК<0,4 – дуже сильна посуха,  ГТК від 0,4 до 0,5 – сильна посуха,  ГТК від 0,6 до 0,7 – середня посуха,  ГТК від 0,8 до 0,9 – слабка посуха,  ГТК від 1,0 до 1,5 – достатньо волого,  ГТК>1,5 – надмірно волого. Визначення коефіцієнту посухостійкості листків здійснювали за методом Григорюк І. П. та ін. (2002). Площу листкової поверхні розраховано математичним методом за рівнянням регресії для прогнозування розміру ознаки: Y = 0,15x+3,46, де x – квадрат суми довжини і ширини листка.