Гречка – цінна круп’яна культура, поліфункціонального значення. Незважаючи на значні досягнення в селекції та сучасну культуру землеробства, її продуктивність надзвичайно низька, особливо при несприятливих умовах вегетації. Вирішення цього завдання можливе шляхом включення до генотипу нового вихідного матеріалу, сортів та гібридів із максимальною адаптаційною здатністю, широкою нормою реакції на змінні умови вирощування. Найбільш вагомими лімітуючими факторами під час вегетації гречки є високі температури та низьке вологозабезпечення у найбільш критичні періоди розвитку – фази цвітіння-початок достигання.

Селекція культури – складний багатогранний процес, побудований на творчому поєднанні методів добору та комплексному оцінюванню нового вихідного матеріалу за господарсько-цінними показниками з обов’язковим врахуванням сучасних математичних методик прогнозування і моделювання.

Авторами Дерев’янко М. В. (2011) та Кумсковою Н. Д. (2004) виявлено вплив способів посіву і норм висіву насіння на елементи морфоструктури гречки. Збільшення ширини міжрядь сприяє збільшенню кількісті квітів на рослинах, однак, зменшує відсоток їх озерненості. Встановлено, що показник висоти рослин гречки зменшувався зі збільшенням ширини міжрядь з 85 до 68 см, а кількість бічних пагонів, навпаки, зростала з 1,8 до 4,1 шт. Виповненість плодів була високою за умови звичайного рядкового способу сівби – 156 і мала тенденцію до зростання за умови широкорядного способу посіву з міжряддям 45 см до 182 шт. з рослини. Виявлено, що найвищу урожайність і покращені технологічні показники якості зерна сформовано в рослин за умови широкорядного способу сівби з міжряддям 45 см.