Впровадження у виробництво високопродуктивних сортів нового покоління і технологій їх вирощування є одним з основних шляхів збільшення валових зборів продовольчого і фуражного зерна. Серед зернофуражних культур важливе місце належить вівсу, який має велике значення при вирощуванні молодняку і при відгодівлі тварин. Овес широко використовується на зелений корм, сіно і силос, особливо в суміші з однорічними бобовими культурами. Білок цієї культури перетравлюється на 78-83%, а за своєю біологічною цінністю перевищує білки кукурудзи, ячменю і навіть пшениці. Оптимальне поєднання в зерні вівса білків, жирів і вуглеводів, а також присутність необхідних для людини вітамінів, мікроелементів, антиоксидантів, стиролів та інших біологічно активних компонентів дозволяє назвати
його повноцінним продуктом харчування.

Росія займає перше місце в світі з виробництва зерна вівса. На її долю припадає 23% валового виробництва зерна, потім Канада – 12%, США, Польща – 6%, Австралія, Фінляндія – 5%, Німеччина – 4%,Україна – 3%. За роки незалежності валовий збір вівса в Україні в середньому становив 0,95 млн т. Найбільший об’єм вівса за вказаний період було зібрано в 1993 році – 1,47 млн т за врожайності – 2,9 т/га, а найменший у 2007 р. – 0,54 млн т. з врожайністю – 1,5 т/га. Основні регіони вирощування вівса в Україні зосереджені в Поліссі та Прикарпатті, а найбільшими виробниками виступають три області: Чернігівська – приблизно 130 тис. т щороку, Житомирська – 85–90 тис. т і Сумська – 80–85 тис. т.