Проблема зберігання сільськогосподарської продукції за всіх часів була вкрай актуальною. Красномовним прикладом є картопля – одна з головних культур рослинництва в Україні. специфіка її споживання зумовлює необхідність у тривалому та масовому зберіганні, що надає питанням вдосконалення методів та засобів зберігання цієї культури особливого значення. Втрати при різних умовах зберігання картоплі складають від 7% до 30%. економічний ефект від зниження навіть на 10% загального обсягу втрат при зберіганні картоплі сягає по Україні більш, ніж 400 млн. грн.

Одним із шляхів запобіганню втрат врожаю при зберіганні картоплі, окрім профілактичних заходів, можна вважати виявлення процесів гниття на ранніх стадіях та знешкодження їхніх осередків. Пошук засобів виявлення та локалізації початкових стадій псування сільськогосподарської продукції триває багато років, як за кордоном, так і в Україні. Одним з таких засобів є контроль газового середовища в місцях зберігання за допомогою газоаналізуючих приладів. Відомо, що основною причиною псування, наприклад картоплі є зараження такими гнилісними бактеріями, як Erwinia carotovora, Bacillus polymyxa, Arthrobacter sp., грибками Phytophthora infestans, Fusarium coeruleum та ін. Високочутливими та коштовними методами газової хроматографії та мас-спектрометрії встановлено, що в процесі життєдіяльності цих шкідливих мікроорганізмів виділяється більше сотні різних летких органічних сполук (ЛОC). найбільш інтенсивними і характерними сполуками є етанол, метанол, ацетон та бутан-1-ol, котрі можуть слугувати маркерами процесів гниття бульб картоплі вже на початковій стадії. Однак методи та прилади контролю газового середовища, що застосовуються у наукових дослідженнях, зовсім не прийнятні для практичного застосування в овочесховищах завдяки великій вартості обладнання, тривалості проведення вимірювань, потребі у висококваліфікованому персоналі і тому довгий час не виходили за межі лабораторій.