Серед різних факторів, лімітуючи реалізацію продуктивності пшениці озимої, стійкість до вилягання вважається одним із найважливіших. Дана ознака являється біологічною особливістю рослин відповідного генотипу. Проте в умовах мінливості зовнішніх факторів адаптивна здатність сортів за висотою рослин проявляє нестабільність.

Селекція пшениці озимої на стійкість до вилягання досягається як за рахунок висоти рослин так і підвищення їх міцності стебла. При цьому проводиться ціле направлена спрямованість стосовно виявлення окремих біотипів у популяціях на їх адаптивну цінність за даною ознакою. У Миронівському інституті пшениці імені В.М. Ремесла (МІП) за висотою рослин селекція проводиться в напрямку створення низькостебельних сортів (86-105см) добре адаптованих за іншими ознаками. невеликим за об’ємом селекційної роботи є напрямок створення напівкарликових сортів (65-85см). сорти пшениці озимої, які досліджуються в конкурсному сортовипробуванні МІП та на Державному сортовипробуванні (Легенда миронівська, Оберіг миронівський, світанок миронівський, Миронівська золотоверха) мають цей показник у межах заданих параметрів. Однак за нормою реакції кожен із них має певні особливості, що робить можливим прогнозувати стосовно їх практичного використання.