Остання редакція: 2017-08-08
Тези доповіді
Різновидності вівса посівного об’єднані в групи, які базуються на зовнішніх морфологічних ознаках волоті і зернівки. До найважливішої ознаки розподілу за групами відноситься плівчастість зернівки – її наявність (плівчасті сорти) та відсутність (голозерні сорти).
Із 20 сортів вівса, які за результатами експертизи занесені до Державного реєстру сортів рослин придатних до поширення в Україні на 2012 рік, 14 сортів – плівчасті, 5 – відносяться до типу голозерних і один сорт кормового використання (середньоклітковинний). Вивчаючи сорти різних типів за якісними показниками та показниками продуктивності, які є ідентифікаційними для вівса, в першу чергу враховували вплив умов вирощування та кліматичних умов, для визначення оптимальних зон вирощування для нових сортів.
Посилання
Методика Державного сортовипробування сільськогосподарських культур / Методи визначення показників якості рослинної продукції. Під. ред. О.М. Гончара – Київ: Алефа, 2000. – Вип. 7. – 144 с.
Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2012 рік. – К.: ПП «Видавництво «Фенікс», 2012. – 502 с.
Каталог сортів рослин придатних для поширення в Україні у 2012 році (3 частини) / головн. К.: ПП «Видавництво «Фенікс», 2012. – 497 с.
Аниканова З., Голозерный овес – ценное сырье для выработки крупы / З. Аниканова, В. Бакеев // Хлебопродукты. – 2001. – No2. – С. 31-33.
Митрофанов А. С. Овес / А. С. Митрофанов, В. С. Митрофанова. – Изд. 2-е, перераб. – М.: Колос, 1972. – 269 с.