На сучасному етапі у світовій науці і практиці перевага віддається розробці й впровадженню у виробництво інтегрованих систем захисту, які включають екологічно безпечні методи. Застосування індукторів захисних механізмів природних полісахаридів спричиняє підвищення ступеня стійкості рослин проти хвороб у природних екосистемах.

Аналіз даних свідчать, що значну кількість досліджень присвячено отриманню біополімерів хітину і хітозану в комплексі з глюканами із грибів. Особливий інтерес представляє біомаса Aspergillus niger. У ряді європейських виробництв відхід біомаси за отримання лимонної кислоти становить близько 50 тис. т., а кількість хітину в ній – 18–20 %. Однак цей гриб, крім хітину, містить ще лужнонерозчинний глюкан, який складно відокремити від хітину і вигідніше отримувати хітинглюканові та хітозанглюканові (патент USA 4.368.322) комплекси. Метою даної роботи було з’ясувати біологічні аспекти одержання хітинглюканових комплексів.

Визначено, що полісахариди хітин, хітозан і глюкани є еліситорами, які контролюють системи захисту рослин від хворб шляхом біосинтезу антипатогенних фітоантибіотиків – фітоалексинів та підвищенням активності гідролітичних ферментів. Вивчення біотехнології одержання полісахаридів із грибів грунтується на знаннях будови клітинної стінки грибів. Ультраструктура і біохімічний склад клітинних стінок досліджені в багатьох груп грибів. Виявлено, що хітин становить внутрішній шар клітинної стінки, яка у грибів групи Oomycetes, крім β-1,3 і β-1,6 – глюкана й целюлози містять до 18 % хітину. В інших груп грибів присутні глюкани, які становлять основну частину клітинної стінки і є цементуючим матриксом для хітинових мікрофібрил. Установлено, що з глюканів складаються зовнішні шари клітинної стінки, які першими контактують з нею. Частина глюканів клітинної стінки має невелику молекулярну масу, яка розчиняється у воді і виділяється грибом в найближче оточення гіфів. Мікрофібрили ковалентно зв’язані з глюканами і тому важкодоступні для ферментів, водночас як глюкани клітинної стінки легкодоступні для гідролітичних ферментів.

Таким чином, нами показано, що використання глюканів і хітозану, актуально для захисту рослин від хвороб.