Основна і необхідна умова будь-якої селекційної роботи – це наявність джерел і донорів ознаки, за якою ведеться селекція. Особливістю селекції на стійкість до хвороб є те, що генотипи, визначені як донори, можуть швидко втрачати цю властивість. Це відбувається внаслідок зміни вірулентності патогенів (появи нових, більш вірулентних і агресивних рас) і подолання ними генетичних систем стійкості рослин, тобто відбувається втрата ефективності відомих генів стійкості.

Збудник бурої іржі пшениці Puccinia recondita Rob. et Desm. f. sp. tritici – облігатний паразит, гетерогенний за вірулентністю та агресивністю, характеризується здатністю до постійного утворення нових форм. На даний час ідентифіковано понад 200 рас і значну кількість біотипів. Тому постійно існує потреба у нових джерелах та донорах стійкості проти збудника, пошук яких є актуальним напрямом досліджень і потребує постійного скринінгу генофонду.

Робота зі створення донорів стійкості включає такі етапи як: вивчення імунних властивостей вихідного матеріалу, походження стійкості, наявності генів стійкості та їх локалізації, типу стійкості, стабільності ознаки, цінних господарських ознак та ін.

Метою досліджень було виявити серед колекційних номерів і сортів пшениці озимої (80 зразків різного географічного походження: з України, Росії, Угорщини, Румунії, Болгарії, Чехії, Сербії, Франції, Канади та США) найбільш ефективні джерела стійкості проти збудника бурої іржі.

Роботу проводили у відділі захисту рослин Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла на штучному інфекційному фоні збудника бурої іржі. Зараження досліджуваних зразків збудником бурої іржі проводили у фазі виходу в трубку за методикою Е. Е. Гешеле. Для створення штучного інфекційного фону використовували місцеву популяцію даного збудника. Як накопичувач інфекції в дослідах використовували сприйнятливий сорт Миронівська 10. Оцінку стійкості рослин озимої пшениці проти збудника бурої іржі проводили згідно загальноприйнятих методик.

У результаті проведених досліджень було виявлено високу стійкість проти збудника бурої іржі (ступінь ураження 0–1 %) у наступних номерів: Beres (Угорщина), ИПС-520 (Болгарія), KM 248-82 (Чехія), CO 7250-50, Lindon, HBE 0780 B, OK 91 P 605, V 1275, TX 91 V 4511, TX 92 V 4511, HBE 0425-156, HBE 0140-119, HBE 0303-156, HBE 208-120, Rochy (США) та Житниця (Україна). Високу стійкість проявили сортозразки захищені відомими ефективними генами стійкості: Arthur 71 (Lr9), Mc Nair 2203 (Lr9), Flex (Lr19), Agrus (Lr19), Century (Lr24+ Lr42), TAM-200 (Lr24+ Lr43), Rendezvous (Lr37).

Виділені колекційні зразки пшениці озимої TX 91 V 4511, TX 92 V 4511, HBE 0140-119, HBE 0303-156, HBE 208-120, HBE 0425-156 включені до програми досліджень з визначення типу генетичного контролю та ідентифікації наявних ефективних генів стійкості.