В 2010–2015 роках розроблені і впроваджені у виробництво екологічно- й економічно обґрунтовані технології, із системами взаємопов’язаних організаційно-господарських, агротехнічних, меліоративних та спеціальних захисних заходів, що дозволяють високоефективно використовувати ґрунти, і підвищувати їх родючість, а також вирощувати високі врожаї (до 10 т/га) сучасних сортів зернових колосових культур.

При цьому важливим є оцінка історії поля, зокрема – фітосанітарного стану в часі і просторі із моделюванням, як сезонної так і багаторічної динаміки чисельності шкідливих організмів за предикторами фізіологічного, екологічного і морфологічного станів складових агроценозів. Особливого значення набувають науково-обґрунтовані багаторічні прогнози, які сприяють планування обсягів виробництва і застосування засобів захисту рослин при прогресивних технологіях вирощування сільськогосподарських культур. У роки спостережень нами визначені структури шкідливих і корисних організмів при сучасних сівозмінах і нових формах землекористування, а також розроблені математичні моделі прогнозів щодо їх масового розмноження і строків наступних спалахів їхньої появи. Відмічено, що внутрішньовидові та міжвидові відносини превалюючих шкідливих організмів не обмежували кількісного зростання досліджуваних популяції та їх ареалів, що на 75–82 % корелювало із коливанням погоди.

Встановлено також, що захист майбутніх врожаїв зернових колосових культур доцільно розпочинати з експертизи насіння до початку посіву у ґрунт. Відмічено також, що вирощування високоякісного зерна в Україні із використанням потенційної продуктивності сучасних сортів зернових культур залежить і від інших факторів, серед яких вагому роль відіграє своєчасний та високоефективний захист насіння і сходів рослин від комплексу шкідливих організмів. Це досягається обробкою насіння сучасними сумішами захисно-стимулюючих речовин, що розробляються вітчизняними компаніями із застосуванням препаратів системної дії.

Поширеність та шкодочинність комплексу шкідливих організмів значно залежить від ґрунтово-кліматичних зон, дотриманням науково обґрунтованих сівозмін, використанням порівняно стійких сортів, а також дотримання всіх елементів технології вирощування і застосування новітніх високоефективних засобів захисту рослин, що не сприяють появі резистентності.

Вищезазначене свідчить про важливість комплексної оцінки фізіологічного стану популяцій шкідливих організмів, що дозволить оптимізувати захисні заходи в посівах зернових колосових культур.