Одним із успішних шляхів збагачення геноплазми пшениці чужинними генетичними компонентами через міжродову гібридизацію стало отримання пшенично-житніх транслокацій, або заміщень. Серед комерційних сортів пшениці з чужинним генетичним матеріалом найбільшого розповсюдження отримали 1BL/1RS та 1AL/1RS транслокації. Виявлення сортів пшениці м’якої озимої з житніми транслокаціями та їхнє застосування у селекційних програмах є важливим етапом створення вихідного матеріалу з покращеними цінними господарськими ознаками, що буде сприяти збагаченню місцевого генофонду пшениці.

Польові досліди проводили у 2014–2015 р. на селекційних полях Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла НААН України. Схрещування проводили методом міжсортової гібридизації сортів-носіїв пшенично-житніх транслокації 1AL/1RS та 1BL/1RS між собою та з сортами, у яких відсутні такі генетичні компоненти. У гібридизації використовували шість сортозразків пшениці озимої: Експромт (1AL/1RS), Золотоколоса (1AL/1RS), Колумбія (1AL/1RS), Калинова (1BL/1RS), Легенда Миронівська (1BL/1RS) та Світанок Миронівський.

В основному зав’язування насіння залежало як від умов вегетації рослин, так і від вихідних форм і варіювало від 6,6 до 80,1 %. Гібридні комбінації пшениці за даними досліджень показників зав’язування насіння поділили на три групи: низький (до 25 %), середній (25–30 %) та високий (більше 50 %). Високими показниками зав’язування гібридного насіння виділилась комбінація за участі в схрещуваннях сортів, де за материнську форму задіяли генотип з пшенично-житньою транслокацією 1BL/1RS (Легенда Миронівська / Золотоколоса). Середніми показниками зав’язування гібридного насіння пшениці озимої характеризувалися комбінації за участі в схрещуваннях материнської форми генотипів з пшенично-житньою транслокацією 1AL/1RS (Експромт / Колумбія; Експромт / Калинова). Низькими показниками зав’язування гібридного насіння означені комбінації, де батьківськими формами задіяні генотипи з пшенично-житніми транслокаціями (1AL/1RS та 1BL/1RS), а також без них.